Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розкраювати — дієслово недоконаного виду розрізати … Орфографічний словник української мови
розкраюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до розкраювати … Український тлумачний словник
розкраювання — я, с. Дія за знач. розкраювати … Український тлумачний словник
розкраюватися — юється, недок., розкра/ятися, а/ється, док. 1) розм. Намагатися всюди встигнути, викопувати або прагнути зробити багато справ одразу. 2) тільки недок. Пас. до розкраювати … Український тлумачний словник
розкраяти — див. розкраювати … Український тлумачний словник
мучити — (кого завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних /… … Словник синонімів української мови
розрізувати — I = розрізати (ріжучи, розділяти на частини, шматки), розіпхати, перерізувати, перерізати, перерізати, розтинати, розтяти, розітнути, розпорювати, розпороти, пороти, розкроювати, розкроїти, розкраювати, розкраяти, розбатовувати, розбатувати;… … Словник синонімів української мови
розрубувати — 1) = розрубати (рубаючи, розділяти на частини, шматки), розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти; розкроювати, розкраювати, розкроїти, розкраяти (завдаючи ран) 2) див. ранити … Словник синонімів української мови
